 Економіка почне зростати, коли хтось захоче купувати те, що виробляє Україна. Що ж заважає нам робити конкурентоздатну продукцію?
Товари, які виробляють наші компанії, можуть продаватися або на внутрішньому, або на зовнішньому ринку. Внутрішній ринок у нас не такий вже маленький (майже 50 мільйонів чоловік), але дуже вже бідний. Доходи населення – одні з самих невисоких у Європі, тому і рівень споживчих цін теж украй низький. Заробити гроші в таких умовах важко, а головне - довго.
Тому, якщо ми хочемо швидко вийти з кризи, єдиним шансом залишається зовнішній ринок, тобто експорт. Нічого нового тут немає. Саме так створювалося процвітання Німеччини (найбільшого сьогодні експортера в світі), Японії, Південної Кореї. Після Другої світової війни ці країни були в такій кризі, в порівнянні з якою ми зараз цілком непогано живемо. І ніякого внутрішнього ринку там не було - він сформувався тільки зі зростанням доходів населення. Зараз саме по цьому шляху крокують, можна сказати, біжать, Китай і Бразилія. Важливо зрозуміти: для експорту потрібна лише розумна комбінація ціни і якості. Необов'язково бути найкращим - є покупці й на більш невигадливі товари. Головне, щоб ціна була відповідною. Зовнішній ринок з готовністю купує сировину, але в нас її майже немає. Усе, що не відноситься до сировини, продати не так просто - конкуренція величезна.
Тому я вважаю, що якщо зформулювати одне, але найважливіше завдання влади України, то звучати воно буде як "Підтримка експорту". Саме експорт, наситивши грошима внутрішній ринок, створить джерело інвестицій і попит серед населення. Як наслідок - піднімуться банки, виростуть податки. Нарешті, з'явиться й зміцніє середній клас.
Торкнуся важливого експортного питання - повернення ПДВ. У теорії все звучить розумно: вивіз товар, показав документи та одержав свій раніше сплачений ПДВ назад. На практиці все це взагалі не працює. Якщо можна створити придуманий експорт, сплатити гроші посередникові та одержати "назад" ПДВ, то все більше людей будуть займатися таким «вері гуд бізнесом». Податковий інспектор стане підозрювати тоді вже всі компанії в такого роду схемах. І в бюджеті вже не вистачить грошей на відшкодування дійсного ПДВ, оскільки усе більше йде на повернення псевдо- ПДВ. Навіть якщо раптом чесний уряд впорається з цією проблемою - повернення ПДВ однаково буде займати кілька місяців.
Тепер уявіть, що ви - експортер і знаєте описану ситуацію. Ваші дії? Не будучи впевненим у тому, коли ви одержите свій заздалегідь сплачений ПДВ, ви закладаєте до своєї експортної ціни збитки, які понесете через уповільнення повернення ПДВ. Постраждавши один раз, ви, швидше за все, додасте до ціни й оплату посередникові, завдяки якому ваш ПДВ повернеться дуже швидко. Кажуть, що зараз ця послуга становить 30% від суми. Усе це приводить до невиправданого завищення цін на продукцію експортерів, які "далекі" від владних структур. Щасливчики, яким пощастило бути знайомими з потрібними людьми, одержать ПДВ відразу ж, і тому можуть дозволити продавати по більш "нормальній" ціні (хоча й вони повинні матеріально підтримувати своє "знайомство").
А хто чекає нас на зовнішньому ринку? Китайські компанії, яким їх уряд відшкодовує ПДВ авансом, щоб їх товари були конкурентоспроможними. Компанії з розвинених країн, де дана процедура йде гладко й автоматично вже багато років. Враховуючи, що багато товарів з України сильно поступаються у якості закордонній, нашою найважливішою перевагою є ціна. Але саме цю перевагу віднімають наші дурні при владі (не прагнуть змінити закони) і корупціонери (теж не прагнуть їх змінювати, але з іншої причини). От так глибоко вкорінена корупційно-дурнувата схема стала наймогутнішою перешкодою для виходу економіки України із кризи.
Петро Чернишов, генеральний директор «Славутич», Carlsberg Group pch@slavutich.com
Цю статтю також можна переглянути на сайті журналу "Фокус".
|
